Назад до новин

Лідія ВОЙНАШ: «Викладачі кооперативних закладів освіти мають значний вплив на освітній процес в країні, до наших ідей дослухаються, їх беруть на озброєння»

Уже багато років на чолі освітньої галузі системи споживчої кооперації України стоїть член Правління Укркоопспілки, директор Департаменту кадрової політики, освіти і науки, директор Навчально-методичного центру «Укоопосвіта» Лідія ВОЙНАШ. До Лідії Герасимівни накопичилося дуже багато запитань. Починаємо ми нашу розмову із питання, яке цікавить багатьох — наскільки успішним був вступний сезон–2020 для кооперативних освітніх закладів, який вперше тривав за умов епідемії коронавірусної хвороби, карантинних обмежень.

–Незважаючи на ситуацію в країні, на ті негативні чинники, як от: відсутність державного замовлення на підготовку фахівців у кооперативних закладах освіти, відсутність фінансування загальноосвітньої підготовки за рахунок освітньої субвенції, зменшення кількості випускників шкіл, зміна форми вступного випробування до магістратури, низька платоспроможність населення, пандемія, яка ще більше посилила усі ці проблеми, кооперативні заклади освіти успішно провели вступну кампанію. Результати її є дуже позитивними, обнадійливими, — говорить Лідія Войнаш. — Ось цифри. За оперативними даними, адже прийом ще здійснюється на заочну форму здобуття освіти, на навчання за всіма спеціальностями, освітніми та освітньо-професійними рівнями, формами здобуття освіти зараховано 6686 осіб, що на 7,5% більше, ніж торік.

Для здобуття освітніх ступенів молодший бакалавр, бакалавр і магістр за всіма спеціальностями та формами здобуття освіти зараховано 2939 осіб, що на 2,4% менше порівняно з минулим роком. Але тут треба враховувати, що змінено умови вступу на магістратуру, і студенти самі не хочуть здобувати цей вищий рівень. Раніше єдиний вступний іспит з іноземної мови стосувався окремих спеціальностей, цього року — переважної більшості, а наступного року за проєктом умов прийому на всі спеціальності буде єдине вступне випробування. Тому зменшується і кількість бажаючих вступити до магістратури. Хоча, поза всіма негараздами, до Львівського торговельно-економічного університету набір здобувачів у цьому році збільшений на усі рівні — і бакалавра, і магістра.

Порівняно з минулим роком збільшився набір студентів-бакалаврів за спеціальностями: Економіка, Менеджмент, Філологія, Туризм, Готельно-ресторанна справа, Маркетинг, водночас зменшився набір за спеціальностями: Інформаційна, бібліотечна та архівна справа, Біотехнології та біоінженерія, Харчові технології, Журналістика, Право, Підприємництво, торгівля та біржова діяльність, Міжнародні економічні відносини, Комп’ютерні науки.

Проведено набір студентів за інтегрованими навчальними планами, тобто випускників коледжів, які вирішили продовжувати навчання для здобуття ступеня бакалавра. Тож до усіх наших університетів та інститутів зараховані 1292 випускники кооперативних коледжів.

У структурі студентів, зарахованих для здобуття освітнього ступеня бакалавр, випускники коледжів становлять 57%, у тому числі на денну форму здобуття освіти — 29%, на заочну — 86%.

Найбільше до Львівського торговельно-економічного університету та Полтавського університету економіки і торгівлі зараховано випускників Херсонського, Харківського, Чернівецького, Полтавського, Новомосковського, Рівненського, Черкаського та Мукачівського коледжів. Тобто, триває тісна співпраця коледжів із нашими університетами і це дає позитивний результат. Ось такими є показники вступу, які стосуються освітніх рівнів бакалавра і магістра.

Що ж стосується коледжів, до яких набір здійснюється відповідно до нового Закону України «Про фахову передвищу освіту», для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра зараховано 3747 студентів, що на 17% більше, ніж торік. Із них за денною формою здобуття освіти зараховано 2996 осіб, за заочною — 751 особу, що відповідно на 11% і 48% більше. На збільшення прийому заочників вплинули зміни в умовах прийому, бо окрім вступу за сертифікатами можна було складати вступні екзамени. Цим скористалися ті, хто вже давно закінчили середню школу і не могли вступити у попередні роки, бо не отримали достатні бали ЗНО. Тому на заочну форму здобуття освіти у коледжах набрали майже вдвічі більше студентів.

За результатами цьогорічної вступної кампанії найбільшу кількість студентів зараховано до Львівського коледжу, коледжу Хмельницького інституту, Полтавського, Чернівецького, Херсонського, Новомосковського, Рівненського та Харківського коледжів.

Значно збільшено прийом порівняно з минулим роком до Луцького коледжу ЛТЕУ, Миколаївського коледжу ПУЕТ, Сумського, Кіровоградського, Полтавського коледжів, Черкаського коледжу ПУЕТ, Львівського коледжу, Хмельницького коледжу ХКТЕІ, Білгород-Дністровського ЕПК ПУЕТ.

Порівняно з минулим роком збільшено набір до коледжів за спеціальностями: Маркетинг, Менеджмент, Підприємництво, торгівля та біржова діяльність, Право, Фінанси, банківська справа та страхування, Облік і оподаткування, Готельно-ресторанна справа, Комп’ютерна інженерія. Цього року у структурі вступників до коледжів значно збільшена частка осіб, які вступали на основі повної загальної середньої освіти.

Ці результати засвідчують головне: кооперативні заклади освіти мають високий імідж, користуються популярністю на ринку освітніх послуг, бо мають хорошу сучасну матеріально-технічну базу, високий рівень педагогічних та науково-педагогічних працівників, які забезпечують формування у випускників загальних і фахових компетентностей. Наші випускники здатні конкурувати на ринку праці. Тому молодь до нас іде.

Ще одна вагома причина — системна робота педагогічних колективів, адміністрації з організації профорієнтаційної роботи.

— Лідіє Герасимівно, ознака нинішнього часу — дистанційне навчання. Ця форма потребує суттєвих змін в організації освітнього процесу. Чи кооперативні освітні заклади виявилися готовими до цього?

–Педагогічні колективи проаналізували, які недоліки в організації дистанційного навчання були минулого навчального року, зрозуміли що потрібно змінювати, і сьогодні вже удосконалюють навчання з використанням дистанційних технологій. Крім того, профільним міністерством у червні цього року для надання керівникам, викладачам, технічному персоналу закладів освіти методичної підтримки із започаткування та розгортання змішаного навчання надіслано Рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти.

На сьогодні технічно наші освітні заклади готові навчати дистанційно. А якби ще розробили єдину освітню національну програму, яка б визначала принципи, як вчитися за таких умов, це значно полегшило б ситуацію. Але поки що нічого подібного немає. Тому кожен заклад освіти сам вирішує за допомогою яких сервісів Zoom, Cisco Webex Teams чи іншими краще організувати і проводити освітній процес.

— Лідіє Герасимівно, останніми роками велика увага керівниками кооперативних освітніх закладів приділяється здобуттю професійних компетентностей, виробничим практикам. А як буде тепер?

— Нічого страшного не відбувається й у цій царині. Звичайно, краще, аби студент пішов до готелю чи ресторану, на виробництво і там все подивився, отримав практичні навички. Але ж, якщо так склалися обставини всупереч нашим бажанням, отримувати практичні навички цілком можливо в онлайн-режимі. У нас є дуже багато розроблених завдань для здобуття практичних навичок. Професійні компетентності набуваються не тільки під час виробничої практики. За діючими навчальними планами більше половини годин загального навчального обсягу складають практичні заняття. Головне, щоб у студентів було бажання усе опановувати. Уже зрозуміло, що дистанційне навчання забиратиме значну частину часу всього освітнього процесу.

— Лідіє Герасимівно, а що Вас найбільше непокоїть в організації навчання нинішнього року?

— Найбільше непокоїть — здоров’я і викладачів, і студентів.

Хочу акцентувати ще на одній проблемі. Важливим для кооперативної освіти на сьогодні є отримання освітньої субвенції для фінансування здобуття студентами кооперативних коледжів повної загальної середньої освіти, як це передбачено Законами України «Про освіту» і «Про фахову передвищу освіту». Але цього не відбувається. На неодноразові звернення Правління Укркоопспілки до Президента України, Прем’єр-Міністра, Міністерства освіти і науки, Міністерства фінансів, комітетів Верховної Ради України з питань науки та освіти і з питань бюджету комітету щодо спрямування освітньої субвенції з Державного бюджету України кооперативним коледжам для забезпечення отримання повної загальної середньої освіти їх студентами відповіді по суті не отримано. А фінансування це мало початися ще із 2019 року!

З цього приводу ми отримали відповідь від нашого профільного міністерства ще у квітні про те, що кооперативні коледжі включені до бюджетної пропозиції на 2021 рік. Але коли подавали бюджет на розгляд Міністерства фінансів, то цей пункт був знову скасований. Наразі Правління Укркоопспілки звернулося ще і до освітнього омбудсмена України про дотримання законодавства і захист прав здобувачів освіти. Чекаємо на відповідь. Сподіваємося, що він захистить наших студентів. Уявіть, якби цей пункт закону працював, то показники вступу до кооперативних коледжів були б ще кращими. А так батькам доводиться платити за два роки навчання у коледжі, хоча в школі можна навчатися безоплатно. Тобто, держава вибірково фінансує здобуття повної загальної середньої освіти.

Але ми цю проблему не залишимо і продовжуватимемо стукатися в усі двері.

— Лідіє Герасимівно, Ви завжди були дуже надійною ланкою, яка поєднувала кооперативні заклади освіти і державні, урядові органи, завжди відстоювали там інтереси наших закладів освіти. Які стосунки із Міністерством освіти і науки, де так часто останнім часом змінюються міністри, у вас складаються нині, чи запрошують Вас до співпраці?

— Так, я працюю в робочій групі, створеній Державною службою якості освіти України, над розробленням проєктів Порядку проведення інституційного аудиту закладів фахової передвищої освіти та Положення про акредитацію освітньо-професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів фахової передвищої освіти.

Окрім того, у результаті конкурсу, проведеного Міністерством освіти і науки України, мене обрано до складу сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України і закріплено куратором за Науково-методичною комісією з бізнесу, управління, соціальної роботи та сервісу. Це консультативно-дорадчий орган, основним завданням якого є розроблення методичних рекомендацій щодо розроблення стандартів фахової передвищої освіти, визначення порядку розгляду та затвердження стандартів фахової передвищої освіти, організація розроблення науково-методичними комісіями стандартів фахової передвищої освіти, надання консультативної допомоги з організаційно-методичного забезпечення освіти, впровадження нових освітніх технологій і методів навчання, інноваційних освітніх та інформаційних технологій тощо.

Також за результатами конкурсного відбору до складу науково-методичних комісій (підкомісій) сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної ради МОНУ обрано представників Вінницького, Новомосковського, Кіровоградського, Львівського, Полтавського, Тернопільського, Харківського, Херсонського, Хмельницького і Чернігівського коледжів.

Ба більше, до складу керівних органів підкомісій Облік і оподаткування, Фінанси, банківська справа і страхування, Менеджмент, Підприємництво, торгівля та біржова діяльність, Готельно-ресторанна справа і Туризм обрано викладачів кооперативних коледжів.

Нас чекає цікава, складна і дуже відповідальна робота над проєктами стандартів фахової передвищої освіти, яку довірено представникам кооперативних закладів освіти. Адже ми маємо великий досвід і були розробниками стандартів кількох поколінь. НМЦ «Укоопосвіта» є розробником діючих стандартів за рядом спеціальностей — товарознавство і комерційна діяльність, облік і оподаткування, за яким здійснюється підготовка фахівців в усіх коледжах і технікумах України. Тому логічно, що розробляти стандарти нового покоління на основі компетентнісного підходу для цього складника освіти на державному рівні залучені представники кооперативної освіти. Звичайно це буде командна робота і над розробленням проєктів будуть працювати і представники інших закладів освіти, для експертизи будуть залучатися експерти з відповідних галузей, роботодавці тощо.

Цей факт є підтвердженням того, що викладачі кооперативних закладів освіти мають значний вплив на освітній процес в країні, до наших ідей дослухаються, їх беруть на озброєння на загальнодержавному освітянському рівні.

Розмову вела Оксана ГУЦУЛ

Повна версія інтерв’ю опублікована в газеті «Вісті…» №45 за 5.11.2020р.